Місце: Музеї
Будівля музею – це пам’ятка історії і архітектури 1877 року. В цьому приміщенні жили засновники підприємства «Червона зірка» – брати Ельворті, Роберт з дружиною і дітьми, а також Томас Ельворті – проживали в кімнатах другого поверху, на першому знаходився обслуговуючий персонал, котельня та пекарня.
Після реставрації та капітального ремонту будинку Ельворті у 1994 році було розпочато створення музею. Зараз музей налічує більше 3500 експонатів, які розповідають про те, що виготовлялось на заводі, про довоєнну продукцію, про відбудову і розвиток підприємства у повоєнний час та в роки Незалежності.
У 2012 році експозиція музею поповнилась унікальним експонатом – кінною дисковою сівалкою «Ельворті» випуску 1898 року.
Літературно-меморіальний музей визначного діяча української культури 2-ї половини ХІХ – початку ХХ століття Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича) відкритий у 1995 році за ініціативи Кіровоградської обласної організації Спілки письменників України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури з нагоди 150-річчя від дня народження драматурга і актора.
Музей розміщено у меморіальному будинку, з яким пов’язно 11 років життя письменника (1872-1883) у колишньому Єлисаветграді. У цих стінах він розпочав свою літературну діяльність. Садиба Тобілевичів пам’ятає імена видатних діячів українського театру Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Садовської-Барілотті, культурних та громадських діячів 2-ї половини ХІХ століття Миколи Лисенка, Марка Кропивницького, Миколи Аркаса, Марії Заньковецької, Михайла Старицького, Петра Ніщинського, Софії та Олександра Русових, Євгена Чикаленка, Олександра Тарковського. Музейні фонди налічують близько 16000 предметів. Серед них – матеріали більш як про 250 представників письменницького цеху – наших земляків. Для нащадків збережено прижиттєві видання творів І. Карпенка-Карого та М. Кропивницького, твори В. Винниченка, видані на початку ХХ століття оригінали фото корифеїв українського театру, меморії Євгена Маланюка, автографи Арсенія Тарковського, Василя Козаченка, Юрія Мокрієва, Сави Голованівського, Володимира Базилевського, Миколи Смоленчука, добірки книг наших земляків 30-х років минулого століття, матеріали з особистих архівів письменників-земляків часів Другої світової війни та багато іншого.
Садова зона і внутрішній двір – невід’ємна частина міської садиби Тобілевичів. Це – місце для концертів, творчих посиденьок, літературних пікніків та квестів, рекреаційний простір для відвідувачів різного віку.
Комунальний заклад «Художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна» відкритий в 1994 році в будинку, де провів свої дитячі та юнацькі роки видатний художник першої половини ХХ ст. О.О.Осмьоркін.
Осмьоркін Олександр Олександрович (1892-1953) – професор живопису, його творча спадщина – понад 700 творів живопису, графіки, театральних декорацій, які зберігаються в художніх музеях України та інших країн, приватних колекціях.
Будинок музею є пам’яткою архітектури, збудований в 1899 році за власним проектом відомого єлисаветградського архітектора Якова Васильовича Паученка (1866-1914), рідного дядька художника, який є одним з творців архітектурного ансамблю історичного центру міста Кропивницького.
Експозиція музею розміщена в чотирьох залах. Меморіальний зал пропонує відвідувачам познайомитися з життям і творчістю О.О.Осмьоркіна. В експозиційній залі представлені живописні та графічні твори художника, фотознімки, документи, особисті речі, предмети з творчої майстерні, меморіальні речі з будинку Паученка-Осмьоркіних. У виставкових залах експонуються тематичні виставки музейних колекцій, сучасного образотворчого мистецтва, дитячої та студентської творчості, фотовиставки.
Музей проводить різноманітні просвітницькі та культурно-мистецькі заходи – екскурсії, лекції, художні студії, майстер-класи, творчі зустрічі та концерти камерної музики.
Кіровоградський обласний краєзнавчий музей є спадкоємцем найстарішого музейного закладу міста, створеного у 1883 році викладачем Єлисаветградського земського реального училища Володимиром Ястребовим (1855-1899).
У 1929 році округовому історико-археологічному музею було виділено приміщення на вулиці Леніна, 40, де він знаходиться і нині. У 1939 році музею надано статус обласного краєзнавчого.
Згідно постанови Кіровоградського бюро обкому партії від 01.05.1946 року “До Великої Вітчизняної війни фонди краєзнавчого музею мали у своєму розпорядженні велику кількість предметів історії, археології, етнографії, нумізматики, флори і фауни, рукописи Саксаганського, Кропивницького, картини російських, голландських, французьких, українських художників, бібліотеку з великою кількістю книг ХV-ХVІІІ ст. У період окупації експозицію було розібрано і експонати звалено у підвал музею. Картини, вишивки, килими, книги, порцеляну, цінні вази окупанти вивезли до Німеччини. Музейну документацію знищили. Загалом музей втратив більше 10 000 експонатів.”
У вересні 1946 року музей було відкрито для відвідувачів. Експозиція мала два відділи – природи і історії краю.
Музейні колекції налічують понад 60 тисяч предметів основного та більше 27 тисяч науково-допоміжного фонду, це – цікаві зібрання, що характеризують історичний розвиток та культуру краю з найдавніших часів до наших днів, природу. Саме в цьому музеї зберігаються деякі предмети з відомої на увесь світ колекції О. Ільїна.
3D екскурсія по музею:
http://3d.kokm.pp.ua/3D_kokm/kraeznavchuy_museum.html
Створений у 1991 році з метою збереження, вивчення і розвитку музичної культури нашого краю. У музеї зберігаються близько 4000 предметів основного та 3000 предметів допоміжного фонду, в т.ч. автографи видатних музикантів К.Шимановського, Г.Нейгауза, Ю.Мейтуса, картини В. Федорова та Д. Пшишиховської, афіші, програми концертів, пісенники, нотні записи, фотографії, ювілейні медалі, грамплатівки, аудіокасети, компакт-диски, фісгармонія та інші музичні інструменти, а також рояль та бюро композитора і музикознавця Г. Поляновського, книги з бібліотеки Шимановських та меморіальні речі. У музеї проводяться екскурсії та лекції «Музична культура нашого краю від витоків до сьогодення», «Українські композитори та наш край», «Його ім’я носить наш музей (Життя і творчість композитора Кароля Шимановського)», «А чи не могли би Ви показати мені просто велике поле пшениці?» (Кароль Шимановський і Україна)», «Рояль і карабін (Єлисаветградські роки Кароля Шимановського)», «Збирачі пісенних скарбів» (фольклористична діяльність учнів та послідовників М. Лисенка на Єлисаветградщині), «Невичерпні джерела (Музичний фольклор Кіровоградської області. Дослідження і відтворення)».